Ми повинні довіряти …

Чому контрнаступу не буде і кому це вигідно ми пояснювали задовго до того, як його не сталось. Все це — ось тут, в Хроніці. ГЗМ і ВК

Українське суспільство … https://link.medium.com/ydtN5pm4JBb

Найближчі тижні … https://link.medium.com/H1GGQpr4JBb

‘Cashing out’ — українських надій https://link.medium.com/yYxhJNv4JBb

Єдине питання якого ми намагались не торкатись — позиція ГШ ЗСУ. Причини зрозумілі, але час вимагає слова. Ми візьмемо це на себе.

Так, українська армія в даний момент не використовує повний склад свої резервів, тримаючи в зоні оперативної доступності більшу половину особового складу. Йде почергова ротація, але не більше. ГШ робить те, що повинно робити — накопичує можливі резерви. В умовах тотального дефіциту боєзапасу (60–70%), техніки розмінування (70%), палива (50%) — це складне питання. ГШ — єдина структура, яка опирається тиску влади Зеленського про негайний наступ, розуміючи що без матеріально-технічних засобів, боєприпасів і пального цей наступ перетвориться в гігантську м’ясорубку з колосальними людськими втратами і без гарантії успіху.

Це назавжди поховає можливість військового вирішення питання звільнення територій і дасть Зеленському можливість провести черговий раунд “мирних переговорів” з поступками РФ.

Цього хоче Росія і Зеленський і цього не повинно статись.

Ми повинні довіряти вищому військовому керівництву ЗСУ. Воно і лише воно — наша надія на перемогу.